2:4

«Арсенал-Київ»: Рева, Симоненко, Літовченко (Данишевський, 77), Распопов (Біто, 83), Старгородський, Кузняцов, Жоземар, Беньо, Закарлюка, Євсєєв, Лисенко.
ТРЕНЕР: Олександр ЗАВАРОВ.

«Шахтар»: Шуст, Чигринський, Срна, Хюбшман, Рац, Левандовскі (Кучер, 69), Вілліан, Гай, Гладкий, Ільсіньо, Брандао.
ТРЕНЕР: Мірча ЛУЧЕСКУ.

СУДДІ: Мосейчук Ю.Ю., Левко М.В., Ольшанецький В.М., Яблонський А.Е.
Жовті картки: Літовченко (13), Симоненко (18), Распопов (38), Жоземар (66) – Левандовскі (6), Ільсіньо (38), Гай (87), Шуст (92).

Голи: 1:0 Закарлюка (27), 1:1 Жадсон (51), 2:1 Лисенко (55), 2:2 Кравченко (67), 2:3 Брандау (74), 2:4 Гай (86).

Гравці матчу: ЛИСЕНКО — ЖАДСОН.

З самого початку про наше нововведення. Починаючи з цього матчу на сайті ми будемо висловлювати нашу думку з приводу найкращого гравця матчу з обох команд. Звичайно, це тільки наша особиста думка, яка не претендує на істину.

На матч із донецьким «Шахтарем» наша команда підходила у доброму гуморі. Тиждень тому у Харкові (на городі) пав «Металіст» – не остання команда чемпіонату, зараз же були всі шанси відпустити з «баранкою» додому донецький «Шахтар». Не судилося... Але про все по-порядку.

На матч з‘явилося багато людей. Не 33 тисячі, звичайно, але і не 13, як написали деякі інтернет-сайти, які, здається, досить сильно прив‘язані до другого київського клубу – «Динамо». Здається, що «Арсенал» вже більше не люблять, ніж «Шахтар». Звичайно ж, жаба давить, коли у «своїх» гри немає, людей на трибунах мало, тільки результат йде, але і той не завжди за спортивним принципом здобувається, кажуть...

Але повернемося до „наших баранів” (без жодних натяків). Ідея президента «Арсенала» з закупівлею чотирьох тисяч тонн насіння для подальшого виробництва «халви» за допомогою глядачів була сприйнята не однозначно. Як мінімум, після матчу весь стадіон був у багні. Не заздрю прибиральникам...

Вже третій матч поспіль пройти на стадіон, якщо не дістати квиток завчасно, стає величезною проблемою. Думаю, що Рабіновичу і його людям потрібно зайнятися саме цим, а не роздаванням насіння біля стадіону. Справа в тому, що на афішах до матчу пишется – «вхід вільний». На справді ж, він коштує від 5 до 25 грн., кажуть на пункті пропуску до стадіону. Продають квитки навіть стюарти, які стоять на пропусних пунктах і повинні займатися тільки перевіркою квитків/запрошеннь.

Квитки у касах продаються, але працює всього одна-дві каси і ТІЛЬКИ з центрального входу. Складається враження, що про вхід з боку Палаца Спорту просто забули... У мене з собою було 8 квитків, але деякі знайомі не змогли прийти і 2 квитки у мене залишилося. Люди бачили, що у мене є «пропуски на гру» і пропонували навіть по 25 грн. за одиницю. Я віддав свої квитки просто так, адже не вважаю добрим заробляти таким чином. Отже двоє щасливчиків таки потрапили на «виставу» безкоштовно, але проблему це явно не вирішило. Я знаю, що пан Рабінович читає інтернет, і, можливо, читає і цей сайт. Було б чудово, якби такої проблеми на подальших матчах у нас не виникало. Проблема не в тому, що за квитки треба платити, а в тому, що їх нема де купити! 5 грн. для Києва – не великі гроші.

Матч розпочався досить жваво. На 6-тій хвилині Сергій Закарлюка зі штрафного поцілив у хрестовину. «Шахтар» відповів небезпечними випадами Брандао та Гладкого. Що робив останній на полі протягом усього матчу, мені особисто, не зрозуміло. Зараз Гладкий далекий від оптимальної форми.

На 27-мій хвилині ми зробили гол з пустого місця. Хтось із «шахтарів» викинув м‘яч з аута, але не дуже сильно і влучно. Лисенко головою дістав кулю і відпасував Закарлюці. Все відбувалося на половині поля гостей. Сергій пройшов з м‘ячем метрів 15-20 і ввалив по воротам. Шуст не впорався з ударом - 1:0!!! «Шахтар» ще мав декілька небезпечних моментів, але перший тайм так і закінчився.

Другий тайм почався з атак гостей. І вже через 5 хвилин вони зрівняли рахунок. Ще через 4 хвилини «каноніри» провели красиву атаку і знову вийшли вперед – 2:1! Треба сказали, що новачок Володимир Лисенко дуже сподобався своєю грою. Якщо по першому матчу з «Металістом» можна сказати, що хлопцю «фартануло» з ударом (може просто м‘яч гарно ліг на ногу), то по цьому матчу молодий форвард відпрацював на відмінно! Дуже приємно було дивитися, як після забитого голу він підбігав до трибуни з фанатами і розділям з ними радість забитому голу. Такі вчинки, на мою думку, об‘єднують і заряджають обидві сторони дійства: і команду, і вболівальників. А головне, що я не пам‘ятаю, щоб Лисенко робив так само, коли грав в «Динамо». Хоча, може, я і помиляюся. Чесно зізнаюся, що бачив Володимира тільки у декількох матчах у вищій лізі за «Динамо». Особливо запам‘ятав у літньому матчі з «Шахтарем», коли «дубль Динамо» виграв «напів дубль Шахтаря» і він забив гол.

Нажаль, далі забивали тільки гості. Спочатку курьозний гол вийшов у Кравченко – м‘яч зачепив когось із наших футболістів і, змінивши траєкторію польоту, влетів у рамку. Далі підставив ногу Брандао і залетів у наші ворота третій м‘яч. І вже на завершення наш захист приготував подарунок для «Шахтаря» – залишивши повністю вільного Гая у нашому штафному майданчину на 11-ти метровій відмітці. 2:4 – жирна крапка від Донецька.

В цілому, гра дуже не погана. Тепер особливі надії покладаю на юного Лисенка, який, здається підтягне нашу атаку на вищий рівень. Селезньов з 13-тьма своїми голами, звичайно гарно, але скільки ж він ще НЕ забив із супермоментів!

Дві останні гри ми зіграли з однаковим рахунком 2:4. Набрали три пункти в цих двох матчах, що в принципі, не погано. Наступний матч з «Таврією» у Сімферополі. Кримчани зараз на ходу – буде для нас гарне випробування!..

Мартинов Антон, спеціально для www.arsenal-kiev.com.ua.