Для підростаючої заміни столичних арсенальців це було перше коло у професіональній лізі взагалі, адже вони - дебютанти. Лише цього року в міжсезоння заявилася команда "Арсенал-2". Про перші кроки арсенальських резервістів розповів другий тренер Ігор Ніколаєв.

- Команда "Арсенал-2" була створена практично за два тижні до початку національної першості. Базовими гравцями стали випускники ДЮСШ "Арсенал" (Київ), переважно 1983 та 1986 років народження. За такий короткий термін створити боєздатну команду неможливо. Все-таки щось ми намагалися зробити. Команда нині - в процесі становлення. На початку чемпіонату було дуже нелегко, не було зіграності та досвіду саме дорослого футболу. Упродовж чемпіонату йшло становлення характеру, команда тактично навчалася, в технічному плані набувала досвіду. Все, що могли, ми намагалися зробити. Підсумок, я вважаю, нормальний, хоча ми й треті знизу. Головне, що "обкаталися" за перші півроку серед дорослого чемпіонату.

- Чи були такі матчі, в яких ви недобрали очок?
- Якщо подивитися збоку на турнірну таблицю, то скажу, що наша команда унікальна. Вона не брудна, в плані єдиноборств, ми не фолили часто, але за п'ятнадцять поєдинків "заробили" пенальті, принаймні половина з яких, повірте, необґрунтована. Ніхто нічого не хоче доводити, але це нонсенс, коли ми приїжджаємо куди-небудь і на останніх хвилинах нам ставлять пенальті. За таких умов нам було нелегко. Лише один матч ми програли з різницею в три м'ячі, це був поєдинок проти "Шахтаря-3", в решті зустрічах ми боролися і якщо поступалися, то з різницею в один-два м'ячі. Коли ми грали з лідером групи - "Металургом-2" (Запоріжжя) - нам призначили пенальті за лічені хвилини до закінчення матчу. Чи справедливим він був - судити не збираюся, але факт залишається фактом. У Дніпродзержинську ми грали вдесятьох проти "Сталі" півтора тайми і за десять хвилин до фінального свистка - знову пенальті. Тому по очках ми десь недобрали. Прикрим був поєдинок із "Електроном" (Ромни) вдома, ми повинні були як мінімум не програти, але тут уже справа випадку, багато ми не забили, не реалізували пенальті. А наші суперники, навпаки, відкрили рахунок, а потім тримали результат. Матч із "Дніпром-2" в Дніпропетровську був важким, там удача була на нашому боці. Нам не забили пенальті за нічийного рахунку, і ми дотисли суперника й виграли.

- Як команда зіграла проти лідерів, середняків, аутсайдерів?
- Напевне, трохи дався взнаки вік гравців, адже вони ще юні. З лідерами ми були мобілізованою командою, хіба що окрім матчів проти "Шахтаря-3" та черні-гівської "Десни". Але у тому поєдинку були об'єктивні причини, це була перша зустріч, на трибунах - понад п'ять тисяч глядачів, відкриття сезону. Там ми програли по грі. Іншим лідерам ми також поступилися по грі, але боролися за позитивний результат. Дніпродзержинська "Сталь" забила нам на останній хвилині, "Металург-2" (Запоріжжя) реалізував пенальті у наші ворота за три хвилини до закінчення поєдинку. З "Геліосом", який зайняв четверте місце, ми зіграли внічию, це був один із найкращих матчів у плані прояву характеру. З лідерами, вважаю, ми зіграли добре. У матчах з командами, що посіли місця в середині турнірної таблиці, у нас були проблеми. Та ж зустріч із "Шахтарем-3": ми могли зіграти інакше, але не вийшло. З командами, які внизу турнірної таблиці, зіграли по-різному. У димитровського "Вуглика" виграли по грі - 4:0, матч із полтавським клубом звели внічию, але то була лише друга зустріч у чемпіонаті, ми ще були не зовсім підготовлені. Якби поєдинок з "Ворсклою-Нафтогазом-2" проходив пізніше, гадаю, результат був би цікавішим.

- Команда мало здобула очок вдома…
- Я думаю, що це питання психології. Команді, яка перебуває в процесі становлення, можливо, легше працювати в оборонних діях. А вдома потрібно більше атакувати, а тут є такі поняття, як досвід, майстерність. Тому в домашніх поєдинках ми не використали своїх моментів, були дещо ослаблені в обороні.

- Допомагало команді те, що вона грала домашні матчі не в Києві?
- В Обухові дуже хороше поле і висока організація проведення матчів. На деяких поєдинках були присутні до трьох тисяч уболівальників. А в Києві ми б таку кількість глядачів не зібрали. З одного боку, Київ - рідніший, а з іншого, в плані підтримки та організації, Обухів - кращий варіант.

- Проаналізуйте виступ команди по тактичних ланках.
- Вісімдесят відсотків матчів провели за нас воротарі з першої команди "Арсенал". Це - Вокальчук, два матчі зіграв Кернозенко. Втюрін, наш гравець, зіграв два матчі, хлопець дуже здібний, але в останніх двох турах не брав участі через травму (в нього перелом ноги). Воротарі прагнули нам допомогти, хоча іноді й пропускали не обов`язкові голи. Були такі матчі, коли це суттєво позначалося на результаті. Оборона, я гадаю, наша найсильніша ланка, і зіграла вона пристойно, за винятком хіба що матчу з харківським "Газовиком-ХГВ", коли ми пропустили п`ять м`ячів. У принципі, ми багато не пропускали. Оборона, вважаю, зіграла на "добре". Акцент в обороні ми робили на братів Каріних, Гітченка, Павицького (кандидат до збірної 1986 року народження серед юнаків), Шиденка, Ємельянова. Усі вони - досвідчені гравці, і відпрацювали дуже добре. У середині поля маємо групу молодих гравців 1986 року народження, це позначилося на командних виступах. Одним із лідерів має бути Олександр Поздеєв (1986 року народження), поки що він у процесі формування як гравець. Олександр перше коло провів не стабільно: одні поєдинки зіграв "на ура!", інші - просто відпрацьовував. Маємо молоду групу гравців, таких, як Гонщик, Волинець, - вони все-таки ще молоді, щоб вирішувати серйозні завдання. В'ячеслав Коледа (1983 р.н.), який зіграв майже вісімдесят відсотків матчів, проявив себе непогано, але у нього були більш оборонні функції. Щодо атаки: ми шукали нападників практично до середини чемпіонату, адже стабільних форвардів у нас не було. Потім лідером став Артем Мостовий. В нападі почали грати Бондарчук, Волинець (перелаштувався на атаку), Сичов та Степанець. Усі вони 1986 року народження і малодосвідчені. Звідси й низька реалізація голевих моментів, особливо це стосується перших матчів. Але до закінчення першого кола ми додали і вже "Вуглику" забили чотири м`ячі, "Газовику-ХГВ" три, хоча й поступилися, потім виграли у дніпропетровського "Дніпра-2". З першої команди до нас приєднувалися та допомагали Клименко, Бондаренко, Овеков, Деревльов. Також ЦСКА давало нам кілька гравців. Наші хлопці, які грали поруч, набували досвіду.

- Чи є гравці, які вас порадували і, навпаки, розчарували?
- Враження про гравця в процесі роботи постійно змінюється і, звичайно, не можна сидіти й чекати, коли він щось зробить. Будь-який виконавець береться в команду, коли в ньому від початку щось є. Потім йде процес, під час якого ми визначаємо реальний це гравець чи ні, має перспективи чи ні. Траплялися, звичайно, помилки. Є троє-чотверо гравців, які не виправдали наших сподівань. Я не прихильник робити швидкі висновки щодо юнаків 1986 р. н., це нереально, адже вони - в процесі формування. Щодо гравців 1983 р. н., вони вже мали півроку, щоб виправдали покладені на них надії. У половини з них видно перспективу, з половиною - розлучатимемося.

- Чи є гравці, які вже можуть виступати за основну команду?
- З 12 листопада ми почали тренуватися під наглядом В'ячеслава Грозного, висновки по гравцях робить він. Двох-трьох виконавців, які поїдуть на збори з головною командою він уже визначив. В'ячеслав Вікторович говорить гравцям про те, що власне перехід від другої команди до першої не є важким, потрібно максимально працювати, старатися, мати бажання.

- Яке матеріально-фінансове становище команди?
- Клуб "Арсенал" - молодий, йому лише півтора року. Все перебуває у процесі становлення. Перше, що вже створено, - це піраміда, вершина якої - "Арсенал", друга сходинка - "Арсенал-2", третя - планується створення "Арсеналу-3" на базі першості Києва та Київської області і четверта - ДЮСШ "Арсенал". Раніше у нас були ДЮСШ та "Арсенал", але проміжних колективів ми не мали. Це я вважаю зроблено правильно, як і повинно бути у будь-якому клубі. У плані фінансування, загалом ніяких питань немає. Виїзди ми всі провели нормально, нас було забезпечено готелями, харчуванням, маємо автобус. Усе це вирішувалося нормально, ми задоволені.

- Які будуть завдання на друге коло?
- Завдання нам ставить В'ячеслав Грозний. Основне його прохання - готувати гравців належного рівня, зі швидкістю та тактичним мисленням для головної команди. Поки що ми не готові вирішувати великих завдань у турнірній таблиці. Головне нині - "обкатати" молодь, аби вона "поварилася" в дорослому футболі і була готовою для стрибка до головної команди. Якщо у нас буде хороша робота з юнаками, то вона дасть і непогані результати в другій лізі. Наприклад, "Металург-2" (Запоріжжя), де хлопці 1984 року народження, нині лідер групи. Свого часу, коли "Борисфен" заявив "Борисфен-2", там грали 16-17-річні хлопці: Бідненко, брати Стояни. Нині - це гравці вищої ліги. Сподіваюся, якщо ми виростимо вправних виконавців, то це дасть свої результати у турнірній таблиці.